Найкращим методом захисту критичної енергетичної та цивільної інфраструктури України залишається протиповітряна оборона. Проте є й інші кроки, які можна здійснити для посилення енергетичної безпеки України напередодні та під час майбутньої зими. МЕА пропонує для України та її партнерів шість основних заходів, спрямованих на подолання поточних викликів енергетичної безпеки.

Для збереження потужностей цієї зими життєво важливим є зміцнення безпеки критичної енергетичної інфраструктури по всій Україні. Потужним методом убезпечення ключових об'єктів енергетики може слугувати стратегія багатошарової оборони, за якої протиповітряне прикриття поєднується із заходами пасивного захисту. Україна вкладається в легкий пасивний захист, як-от габіони, мішки з піском та антидронові сітки, а також у другий рівень захисту, коли навколо важливих об'єктів інфраструктури, таких як підстанції та автотрансформатори, зводяться залізобетонні конструкції. У поєднанні з протиповітряною обороною ці заходи допомогли успішно відбити деякі нещодавні атаки. Однак потрібні подальші інвестиції, оскільки росія продовжує вдосконалювати свої стратегії нападу та збільшує кількість застосовуваних безпілотників і ракет.

Також не втрачає своєї важливості й робота з оптимізації ланцюжків постачання ключового енергетичного обладнання, оскільки регулярні атаки збільшують потребу в частих ремонтах, а пристосовані до нестандартного використання деталі зношуються швидше. Логістика, пов'язана із замовленням і постачанням критично важливих запасних частин, транспортних засобів та обладнання залишається ускладненою через адміністративні та регулятивні перешкоди, проблеми сумісності обладнання та прогалини у фінансуванні. З огляду на важливість постійного імпортування і доставляння запасних частин, Україна має й надалі проводити оцінку того, які з матеріалів, що вже є в країні, можна пристосувати для використання, водночас тісно співпрацюючи з міжнародними партнерами, як-от Фонд підтримки енергетики Енергетичного Співтовариства та Координаційна група з енергетики G7+, з метою пришвидшення поставок і пошуку постачальників. Деякі ключові прогалини можна також закрити, відкоригувавши механізми фінансування таким чином, щоб вони покривали не лише обладнання, але також і доставку, установлення і технічне пристосування. 

Крім того, накопичення резервів запасних частин і транспортних засобів дозволило б Україні з більшою гнучкістю реагувати на зміни характеру атак. Наявність стратегічних запасів, як в Україні, так і в сусідніх країнах, могла б прискорити доставку аварійного обладнання, водночас гарантуючи, що не всі запаси будуть досяжні для російських ударів. Нарешті, досягти швидшого потрапляння необхідного обладнання в пункти призначення можна було б завдяки посиленню координації між суб'єктами енергетичного сектору України й Державною митною службою щодо очікуваних поставок нового обладнання та коригування регулятивних норм, особливо тих, що стосуються енергетичного обладнання подвійного призначення.

Росії складніше і дорожче атакувати вітрові турбіни та малі газові установки, ніж, наприклад великі, більш централізовані електростанції. Таким чином, продовження децентралізації електроенергетичної системи та розвиток розподіленої генерації зміцнюють енергетичну безпеку України й роблять електромережу стійкішою до атак. Цю тезу розкрито в дорожній карті МЕА Посилення України шляхом децентралізації енергетичної системи, у якій наголошується на визначальній ролі розподілених енергоресурсів у подоланні дефіциту електроенергії та, водночас, у посиленні стійкості й гнучкості енергетичних систем України.

Протягом року, що минає, підприємства й домогосподарства продовжували нарощувати виробництво електроенергії за рахунок розподіленої газової електрогенерації, великих дизельних генераторів і сонячних фотоелектричних систем, що відображає послідовний рух у бік децентралізованої енергетики як інструменту, що може забезпечити стабільне постачання електроенергії. Одночасно з тим, дедалі важливішу роль у зміцненні енергетичної безпеки України відіграють акумуляторні батареї та системи зберігання енергії, особливо під час надзвичайних ситуацій і перебоїв у роботі електромереж.

Пришвидшення темпів інвестування приватним сектором у розподілені енергетичні ресурси, зокрема акумуляторні батареї, допомогло б Україні ще більше диверсифікувати її електроенергетичний мікс і швидко підвищити стійкість системи. Важливу роль у підтримці енергетичного сектору України можуть відігравати такі механізми, як державний Експортно-інвестиційний фонд Данії (EIFO), який підтримує Тилігульську ВЕС ДТЕК, і Механізм зниження ризиків відновлюваної енергетики ЄБРР і Європейської Комісії, що створюють можливості для невідкладних інвестицій у критичну інфраструктуру та роблять великомасштабні проєкти у сфері розподіленої енергетики комерційно привабливими шляхом зниження ризиків.

З моменту синхронізації України з європейською електромережею в березні 2022 року відбувається постійне збільшення потужності для транскордонної торгівлі електроенергією, тоді як перехід на щотижневі обчислення з червня 2025 року покращив гнучкість у діапазоні декількох сотень мегават. Завдяки цьому оператори системи передачі дістали змогу реагувати на умови роботи системи в режимі реального часу та максимально використовувати можливості для імпорту електроенергії в періоди пікового навантаження та для її експорту, коли генерації достатньо.

Попри це, реалістичні варіанти збільшення пропускної здатності міжсистемних з'єднань понад поточний рівень видаються обмеженими в короткостроковій перспективі. Транскордонна пропускна спроможність обмежена перевантаженістю мереж як в Україні, так і в сусідніх країнах ЄС. У короткостроковій перспективі слід зосередитися на максимальному використанні наявної інфраструктури, подальшому вдосконаленні регулятивних норм для оптимізації розрахунків потужності та розвитку можливостей розподіленої генерації на додачу до використання міжсистемних з'єднань для підвищення стійкості в періоди пікового попиту. Одночасно з тим Україні та її європейським партнерам потрібно працювати разом над усуненням вузьких місць у своїх мережах передачі, щоб розблокувати можливість для міждержавного обміну додатковими потужностями. У найближчі кілька років надзвичайно важливим і корисним для подальшої інтеграції буде прискорення реалізації проєктів щодо розбудови мережевої інфраструктури в усьому регіоні.

Тим часом суб'єкти електроенергетичного сектору мають сигналізувати партнерам України та інвесторам, що регуляторна стабільність, прозорість і сильне корпоративне управління залишаються пріоритетами, попри гострі виклики, пов'язані з російськими атаками. Підтримка та зміцнення корпоративного управління в українських енергокомпаніях відповідно до стандартів ОЕСР і ЄС забезпечить передбачуваність і співпрацю — два основні складники для розв'язання проблем у сфері енергетичної безпеки.

Для того щоб Україна могла повністю задовольнити свої потреби в газі протягом зимового періоду, можуть бути вжиті додаткові заходи, що дозволить гарантувати енергетичну безпеку країни. Подальше збільшення обсягів газу у сховищах допомогло б запобігти кризам постачання взимку. Фізичне укріплення критичної газової інфраструктури також є надзвичайно важливим для забезпечення стабільного газопостачання протягом усієї зими. Величезні українські підземні сховища газу є стійкими до атак, але наземні об'єкти, як-от компресори, залишаються вразливими. Одночасно з цим ризики, зокрема спричинені пошкодженнями інфраструктури, може зменшити співпраця з багатьма постачальниками та використання різних маршрутів імпорту, як-от, наприклад, «Вертикального коридору» чи литовсько-польських газових інтерконекторів. Першочергове зміцнення ключової опалювальної інфраструктури та заохочення до створення резервних систем на місцях теж допомагатимуть зберегти постачання під час перебоїв.

Великі обсяги українських газосховищ теж відкривають можливості, які можна використати з максимальною вигодою, закуповуючи газ у періоди низьких цін та уникаючи постановки жорстких цілей щодо обсягів зберігання, і водночас управляючи ціновими ризиками за допомогою хеджування й довгострокових контрактів. Укладання угод про зберігання більших обсягів газу в Україні з країнами й трейдерами теж допомогло б покращити стабільність системи зберігання, одночасно забезпечуючи наявність додаткових обсягів газу, які буде можливо викупити, якщо Україна цього потребуватиме. Якщо партнери України зможуть спільними зусиллями домогтися зниження премії за ризик, пов'язаної зі зберіганням, це може активізувати закачування газу у сховища й допомогти Україні впоратися з невизначеністю щодо газопостачання взимку. Для всіх цих заходів — від зміцнення інфраструктури до закупівлі газу для закачування у сховища — вирішальне значення матиме постійне міжнародне фінансування від партнерів України.

Одночасно із вказаним вище, вжиття заходів із підвищення ефективності може допомогти управляти споживанням газу, а наявність надійних планів на випадок надзвичайних ситуацій — забезпечити виконання енергетичних пріоритетів у періоди пікового споживання або у випадку дефіциту постачання.

Забезпечення резервних варіантів опалення для громадян узимку є надзвичайно важливим, особливо на сході, де атаки мають концентрований характер, а також у сільській місцевості. Поряд із невеликими когенераційними установками ключову роль відіграють обігрівачі на зрідженому нафтовому газі, дров'яні та вугільні печі, і запаси палива до них. Холодніша, ніж у середньому, зима в поєднанні з подальшими ударами поглибить основні слабкі місця в системі централізованого теплопостачання України, як-от старіння інфраструктури та зростання неефективності.

Децентралізація також відіграє важливу роль в питаннях опалення. Домогосподарства та підприємства почали встановлювати водонагрівальні котли на біомасі й теплові насоси, особливо в невеликих містах. Використовуючи їх у поєднанні з когенераційними установками муніципального рівня, які можна використовувати як для резервного виробництва електроенергії, так і для опалення, селища та міста України можуть посилити стійкість своїх систем і знизити залежність від великих теплових електростанцій, які залишаються вразливими до російських атак.

Українська енергосистема стикається з викликами впродовж усього року, але взимку її вразливість зростає. Поки уряд та енергетичні компанії України наполегливо працюють над захистом, підтриманням і відновленням доступу до енергопостачання, партнерам України слід намагатися оптимізувати координацію зусиль і забезпечити Україні необхідну підтримку для здійснення наведених вище рекомендацій. Міжнародні фінансові організації, уряди країн-партнерів, неурядові організації та учасники енергетичної галузі мають тісно співпрацювати для усунення як безпосередніх ризиків, так і середньострокових викликів, з якими Україна стикається в електроенергетичному, газовому й теплоенергетичному секторах.

Ця зима, імовірно, буде важкою, і Україні доведеться використовувати всі можливі способи, щоб зберегти для своїх громадян доступ до електроенергії та опалення. Ця робота вже провадиться, але для подальшого зниження основних ризиків і посилення стійкості Україна та її партнери повинні продовжувати здійснювати проактивний моніторинг ситуації, швидко оцінювати потреби, що змінюються, і бути готовими діяти швидко, якщо це буде потрібно.