Відбудувати краще та швидше — чому енергоефективність має першорядне значення для України

Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році будівельний фонд України зіткнувся з безпрецедентними викликами — значними руйнуваннями критичної інфраструктури та переміщенням мільйонів людей. За підрахунками, було пошкоджено або знищено 13 % усього житлового фонду, що зачепило понад 2,5 мільйона домогосподарств. Потреби у відбудові в житловому секторі є найвищими серед усіх довгострокових пріоритетів і сягають майже 84 мільярдів доларів США. Оцінки кількості пошкоджених або знищених будівель коливаються в діапазоні від 236 000 до 400 000, що підкреслює величезні масштаби впливу війни на житловий сектор. 

На тлі цього спустошення пріоритетним завданням є не просто замінити зруйновані будівлі такими самими, а відбудувати їх так, щоб покращити повсякденне життя людей і зробити громади сильнішими. Якщо в основу відновлення України покласти енергоефективність, нові будинки будуть теплішими, безпечнішими й економічно доступнішими для родин; з'являться нові робочі місця, а економіка отримає поштовх. У результаті будівлі в Україні будуть стійкішими, комфортнішими й доступнішими та відповідатимуть цілям країни у сфері клімату та енергетичної безпеки, що є частиною її довгострокового відновлення. 

Будівельний фонд є найбільшим споживачем енергії в Україні: на нього припадає близько 40 % усього кінцевого споживання. Лише в житловому секторі понад половини споживаної енергії витрачається на опалення, яке переважно забезпечується мережами центрального теплопостачання, а втрати енергії становлять у середньому від 20 до 30 %. Майже 80 % житлових будинків в Україні вважаються енергетично неефективними, оскільки основна їх маса була збудована в 1960–1980-х роках, коли стандартів енергоефективності не існувало. Разом із тим, український фонд будівель має значний потенціал для термомодернізації, оскільки, за деякими оцінками, маловитратні заходи дадуть змогу заощадити 10–20 % коштів, а глибока реновація — 50–60 %. 

Україна є асоційованою країною Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), яке тісно співпрацює з українським урядом над подоланням ключових викликів енергетичного сектору, зокрема щодо його стійкості та ефективного використання енергії. У спеціальному звіті МЕА «Енергетична безпека України та прийдешня зима» запропоновано план дій, який має допомогти Україні пройти наступні вирішальні місяці, а у звіті «Посилення України шляхом децентралізації енергетичної системи» окреслено шлях до відбудови та модернізації електроенергетичного сектору України. МЕА підтримує Міністерство розвитку громад та територій України, надаючи аналітику й політичні рекомендації щодо підвищення енергоефективності під час відбудови, сприяючи таким чином відновленню та довгостроковій стійкості. 

Україна створила всеохопну нормативно-правову базу для підвищення енергоефективності будівель, узгодивши свої національні стратегії з міжнародними зобов'язаннями. Ці зобов'язання ставлять на чільне місце виконання директив ЄС і формують кістяк плану дій України з приведення її стандартів у відповідність до європейських. Основні нормативні акти передбачають обов'язкову сертифікацію енергетичної ефективності будівель, мінімальні стандарти енергетичної ефективності, обов'язковий енергетичний аудит і використання розумних лічильників. 

Національним планом збільшення кількості будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії передбачено обов'язковість дотримання вимог щодо досягнення близького до нульового рівня споживання енергії для будівель державної та комунальної форми власності до кінця 2025 року, а для всіх нових будівель — до 2027 року. У 2025 році уряд увів у дію технічні вимоги до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (Наказ Мінрозвитку № 168, що набув чинності 1 квітня), які наразі не є обов'язковим стандартом, а натомість слугують добровільними критеріями для проєктування й сертифікації. 

Стратегією термомодернізації будівель України до 2050 року визначено ціль знизити енергопотреби для опалення та охолодження житлових і громадських будівель на дві третини. Цього року Кабінет Міністрів України також затвердив Державну цільову економічну програму підтримки термомодернізації будівель до 2030 року (передбачено зниження енергоспоживання в житловому фонді щонайменше на 30 %) і погодив порядок спрямування державних і донорських коштів на ремонт громадських будівель (починаючи з комунальних закладів охорони здоров'я) у формі грантів, що можуть покривати до 50 % вартості проєкту (з граничним розміром до 300 000 євро на один об'єкт).

Процес відновлення та реконструкції України керується національним Планом відновлення України 2022 року, у якому робиться наголос на енергоефективності та цифровізації як наріжних каменях стійкості та зростання. Завдяки міжнародному співробітництву, вітчизняним напрацюванням та ефективним політикам країна має на меті відбудувати краще, ніж було, зміцнивши при цьому свою енергетичну безпеку та економічну стійкість. 

Центральну роль у цих зусиллях відіграє створений у 2019 році Фонд енергоефективності, який пропонує гранти на проведення енергетичних аудитів, ремонт будівель і встановлення відновлюваних джерел енергії. Його програма «ГрінДІМ» допомагає домовласникам підвищувати енергоефективність своїх будівель, але самої її недостатньо для того, щоб трансформувати будівельний фонд України. 

Для розширення масштабів реконструкції ключове значення має підтримка донорів. У червні 2025 року ЄС і Німеччина надали 18 мільйонів євро на підтримку програм Фонду енергоефективності для ОСББ та на відновлення пошкоджених під час війни будівель, а Європейський інвестиційний банк разом із Європейським інвестиційним фондом надали пакет допомоги майже на 600 мільйонів євро, який включає 100 мільйонів євро на позики муніципалітетам на децентралізацію опалення, встановлення відновлюваних джерел енергії та підвищення енергоефективності у громадських будівлях. На додачу до цих зусиль, у 2024 році був заснований Фонд декарбонізації України, який відтоді профінансував 36 проєктів, які, втім, здебільшого стосувалися будівництва сонячних електростанцій, а не підвищення енергоефективності. 

Визначальне значення для кращої відбудови має модернізація огороджувальних конструкцій будівель. Пілотні проєкти демонструють інноваційні рішення в цій сфері. Зокрема, якісну тепломодернізацію будівель, що передбачає скорочення використання енергії, зменшення впливу на довкілля та швидші темпи будівництва, забезпечує застосування готових будівельних конструкцій, як-от солом'яно-конопляні панелі, що були використані у проєкті в Ніжині. На київському Подолі енергоспоживання багатоквартирного будинку після реконструкції скоротилося до 24 кВт·год/м² (що на понад 80 % менше, ніж споживання типової будівлі), причому більше половини цього обсягу забезпечується сонячною генерацією. 

Ключовими факторами для аварійного ремонту будівель є швидкість, доступність і надійність. Особливо великий попит мають вікна, які часто пошкоджуються під час обстрілів. Гуманітарна організація Insulate Ukraine вправно інтегрує енергоефективність у реагування на надзвичайні ситуації, безплатно встановлюючи недорогі, стійкі до розбиття вікна з гарною теплоізоляцією у пошкоджених війною будинках, водночас створюючи робочі місця для місцевого населення. 

Разом із тим зусилля з відбудови ускладнюються значним дефіцитом кваліфікованих робітників у будівельному секторі, який ще більше загострився через війну. Через призов на військову службу та вимушене переміщення населення Україна втратила більше ніж одну четверту частину робочої сили. Будівельна галузь страждає від критичного дефіциту кадрів, який у деяких компаніях сягає 40 %. Бізнес пристосовується до цієї кризи, наймаючи людей, які історично не були залучені до будівельного сектору, зокрема жінок, студентів і пенсіонерів, а також запускаючи навчальні ініціативи, як-от програма Skills4Recovery. Однак, попри ці зусилля, прогнозується, що у 2025 році Україні бракуватиме понад 500 000 кваліфікованих робітників, що становить величезну перешкоду для відновлення. 

Значної економії можна досягти, відбудовуючи й ремонтуючи будівельний фонд України з урахуванням принципів енергоефективності. Для прикладу, саме лише встановлення індивідуального теплового пункту у звичайній панельній дев'ятиповерхівці 1960-х років може скоротити споживання енергії більше ніж на 20 %, враховуючи той факт, що базова ефективність централізованого опалення є досить низькою. А якщо додати до цього помірні заходи з модернізації огороджувальних конструкцій, як-от теплоізоляцію даху та підвалу, заміну вікон і герметизацію віконних рам, це скорочення енергоспоживання можна подвоїти й майже досягти класу енергоефективності C, тобто того рівня, якого вимагають чинні стандарти.

Повна теплоізоляція всіх елементів будівлі дає змогу заощадити майже 70 % енергії. Такого самого рівня енергоощадження можна досягти, перейшовши з централізованого опалення на використання теплових насосів — навіть без істотного покращення теплоізоляції будівлі. А от поєднання теплового насоса з поліпшеною теплоізоляцією може наблизити енергоефективність будинку до рівня готовності до нульового рівня викидів вуглецю (80–90 % збереженої енергії). З огляду на те що приблизно чверть українських багатоквартирних будинків мають однакові конструктивні риси, приведення їх до рівня готовності до нульового рівня викидів могло б щороку заощаджувати 25 ТВт·год — такої кількості енергії достатньо, щоб живити 2,5 мільйона українських осель протягом року або замінити близько 28 500 дизель-генераторів, що працюють цілодобово впродовж усього року. Це дало б змогу заощадити приблизно 6,25 мільярда літрів дизельного пального на рік. 

Розрахунки щорічних витрат на електроенергію за умов реалізації різних заходів з підвищення енергоефективності показують, що досягнення чинних стандартів ефективного використання енергії могло б скоротити експлуатаційні витрати на енергію майже вдвічі, а якщо додати високоякісну ізоляцію та теплові насоси, то рахунки за електроенергію та опалення зменшилися б приблизно на 70 %. Однак установлення теплового насоса без поліпшення огороджувальних конструкцій будівлі дає лише незначну економію коштів. Заходи з підвищення енергоефективності вимагають вкладання коштів на початку, проте вони забезпечують найбільші довгострокові заощадження та скорочення використання енергії. 

Результати розрахунків для України збігаються з висновками аналізу для інших країн — зменшення цінової різниці між централізованим опаленням, газом та електроенергією шляхом коригування тарифів на енергоносії може зробити електрифікацію опалення за допомогою теплових насосів ще більш економічно вигідною. І хоча такі реформи залишаються складним завданням у нинішньому контексті, поєднання їх із комплексною термомодернізацією та стимулами для покращення громадянами енергоефективності своїх осель могло б допомогти компенсувати додаткові витрати й знизити залежність від природного газу.

Перехід від неефективного централізованого опалення на теплові насоси дає змогу з часом заощадити більше коштів (у розрахунках було використано двадцятирічний горизонт), ніж сама лише модернізація огороджувальних конструкцій. І навпаки — модернізація огороджувальних конструкцій без переходу на тепловий насос або просте встановлення індивідуального теплового пункту за умови збереження наявних систем централізованого опалення забезпечує незначне скорочення енергетичних витрат, особливо за наявних тарифів на газ. 

Попри потребу в початковому вкладенні коштів, яке може бути значним, комплексна модернізація підвищує енергетичну стійкість будівлі, скорочує потребу в енергії, знижує навантаження на електромережу та поліпшує тепловий комфорт і якість життя мешканців. 

Масштабування енергоефективної реконструкції, відновлення та електрифікації опалення в Україні потребуватиме збалансованого поєднання регуляторних, фінансових та інформаційних заходів. Розширення програм з теплоізолювання, встановлення енергоефективних вікон і теплових насосів у поєднанні з реформуванням тарифів, спрямованим на звуження розриву між цінами на газ і електроенергію, можуть забезпечити значну економію енергії та коштів. Серед технічних пріоритетів: оптимізація огороджувальних конструкцій будівель, модернізація систем опалення та вентиляції, інтеграція відновлюваних джерел енергії, як-от сонячних панелей, а також теплових насосів із системами акумулювання тепла й електроенергії та інтелектуальними системами керування. Відновлення створює шанс забезпечити довгострокову актуальність українського фонду будівель завдяки технологіям взаємодії з мережею (таким як реагування на попит), що підвищить стійкість енергосистеми та знизить пікові навантаження. Поєднання цих заходів із поширенням технологій розумної енергомережі зміцнить енергетичну безпеку й одночасно зменшить залежність від викопних видів палива. 

Важливими є нещодавні кроки в регулюванні, зокрема введення вимог до будівель з близьким до нульового рівнем споживання енергії (НЗЕБ). Попри те, що їхній нинішній добровільний статус навряд чи матиме суттєвий вплив на енергоефективність будівель, чіткий план запровадження обов'язкових стандартів НЗЕБ у поєднанні з цільовою підготовкою кадрів і розвитком ланцюгів постачання дасть змогу здійснювати якісну відбудову у значних масштабах. Стандартизовані конструктивні рішення, надійний моніторинг і кампанії з підвищення обізнаності споживачів допоможуть забезпечити економію на енерговитратах на практиці та сформувати довіру громадськості до програм із підвищення енергоефективності. 

Міжнародна допомога залишається необхідною для подолання дефіциту коштів і підтримання імпульсу до змін. Донорська підтримка допомагає масштабувати зусилля з відбудови. За умови ефективної інституційної координації та прозорої реалізації Україна зможе відбудувати свій житловий фонд, зробивши його ефективним, стійким і таким, що має низький рівень викидів вуглецю. Це стане зразком розумного відновлення, яке покращує життя людей сьогодні й сприяє досягненню довгострокових цілей у сфері клімату та інтеграції з ЄС. МЕА й далі співпрацює з урядом України, підтримуючи його в процесі відбудови за допомогою аналітики, що орієнтована на вдосконалення політик, і технічних знань.